МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет Кафедра механіки та енергетики електротехнічних систем Практична робота з дисципліни “Електричні машини”  1. РОЗРАХУНОК ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МАШИНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ Варіант №28 1.1. Режим генератора 1.1.1. Розрахунок номінальних величин для генератора незалежного збудження Електрична принципова схема генератора незалежного збудження подана на рис. 1.1:
– опір навантаження; QF – автоматичний вимикач; РV – вольтметр; РА – амперметр; G – генератор; ОДП – обмотка додаткових полюсів;
– опір реостата кола збудження; НОЗ – незалежна обмотка збудження.
Рис. 1.1. Схема електрична принципова генератора незалежного збудження. Номінальний струм навантаження генератора
(1.1)
A.   ЕРС генератора на неробочому ході у відносних одиницях

 (1.2)  де
– спад напруги у колі якоря у відносних одиницях

В. (1.3)  
– спад напруги на щітках (
на одну пару полюсів);
– зменшення ЕРС за рахунок розмагнічувальної дії поперечної реакції якоря

(1.4)  
– сумарний опір обмоток якоря і додаткових полюсів за робочої температури 75° С

Ом. (1.5)  За вхідними даними будується характеристика неробочого ходу
машини постійного струму (додаток А). Опір обмотки збудження за робочої температури 75° С

Ом. (1.6)  Номінальний струм збудження

А. (1.7)  1.1.2. Побудова характеристичного трикутника для генератора незалежного збудження Графічні побудови для отримання характеристичного трикутника та розрахунок номінальних величин генератора здійснюють у такій послідовності: 1) будують характеристику неробочого ходу генератора у відносних одиницях
(додаток А); 2) на осі ординат ЕРС відкладають значення
, яке розраховане за формулою (1.2); 3) провівши пряму з точки
паралельно осі абсцис
до перетину з характеристикою неробочого ходу, отримуємо точку К; 4) опустивши перпендикуляр з точки К на вісь
, отримуємо відносне значення
номінального струму збудження; 5) розраховуємо базове значення струму збудження генератора

А. (1.8)  6) на осі ординат відкладаємо відносне значення номінальної напруги
7) провівши паралельно до осі абсцис
пряму з точки
до перетину з перпендикуляром, якому відповідає
отримуємо точку С; 8) з точки С відкладаємо відрізок
розрахований за (3.3); 9) з точки В паралельно осі абсцис проводимо відрізок ВА до перетину з характеристикою неробочого ходу; 10) з’єднавши точки А, В та С, отримуємо характеристичний трикутник АВС. Характеристики неробочого ходу та кола збудження показані в додатку А. 1.1.3. Розрахунок струму збудження, необхідного для компенсації розмагнічувальної дії поперечної реакції якоря Катет АВ трикутника ABC (додаток А) характеризує струм збудження у відносних одиницях, необхідний для компенсації розмагнічувальної дії поперечної реакції якоря
(1.9)  звідки реальне значення струму збудження, необхідного для компенсації реакції якоря
(1.10)  Провівши пряму від початку системи координат через точку С, отримуємо характеристику кола збудження
Із точки Б перетину характеристики неробочого ходу
з характеристикою
проводимо пряму до перетину з віссю ординат, у результаті чого отримуємо ЕРС генератора паралельного збудження
Схема електрична принципова цього генератора подана на рис. 1.3, де ШОЗ – шунтова обмотка збудження. Номінальні зміни напруг генераторів незалежного
і паралельного
збудження:

В. (1.11)  
(1.12)  
Рис. 1.3. Схема електрична принципова генератора паралельного збудження. ЕРС генератора за номінального навантаження

. (1.13)  1.1.4. Розрахунок втрат і ККД генератора паралельного збудження Втрати на збудження (excitation losses)

. (1.14)  Постійні втрати (constant losses)

. ...